Лотта, також відома як "лінг" або "річкова лотта", є унікальною прісноводною рибою. Це єдиний вид прісноводної риби з родини тріскових. Хоча вона менш популярна для спортивної риболовлі, ніж жовтий окунь або щука, лотта приваблює рибалок своїм смачним м'ясом та цікавим поведінкою. Вона особливо активна в зимові місяці, що робить її популярною мішенню для зимової риболовлі в Квебеку. Поширена в кількох регіонах Квебеку, вона зустрічається зокрема в басейні Святого Лаврентія, озері Сен-Жан і кількох ріках на півночі. Її боротьба не є надто енергійною, але її ловля може принести несподіванки, особливо взимку, коли варіанти риболовлі зменшуються.

Лотта має витягнуте та циліндричне тіло, схоже на вугра, з широкою і плоскою головою. Її колір варіюється від жовтувато-коричневого до темно-коричневого, часто з мармуровими темнішими плямами, що дозволяє їй добре маскуватися на кам'янистих і піщаних днах. Її шкіра гладка, покрита маленькими лусками, які майже не відчуваються на дотик. Вона відрізняється довгою спинною плавником і анальною плавником, які простягаються на більшу частину її тіла. Її рот широкий, з виступаючою нижньою щелепою і маленькими зубами. Молоді лотти мають більш виразні малюнки, ніж дорослі. Під час нересту самці можуть мати трохи яскравіші кольори, щоб привабити самок.

Лотта широко поширена в прісних водах Квебеку. Її можна знайти в великих басейнах, таких як Святого Лаврентія, озеро Сен-Жан і озеро Містассіні. Вона також присутня в кількох ріках на півночі та в більш холодних і глибоких озерах. Лотта віддає перевагу холодним і кисневмісним водам, що пояснює її переважання в північних регіонах Квебеку. Однак вона відсутня в більш теплих і менш глибоких водах, таких як на півдні Квебеку, де температура води часто перевищує її переваги.

Лотта любить холодні, глибокі та добре кисневмісні води. Її часто можна знайти в ріках з помірною течією, глибоких озерах і зонах, де дно кам'янисте або піщане. Вона віддає перевагу темним місцям, часто ховаючись під камінням або в порожнинах протягом дня. Взимку вона мігрує до глибших частин озер, де залишається активною під льодом. Ідеальна температура для лотти коливається між 1 і 10 °C, що пояснює, чому вона більш поширена в північних регіонах Квебеку.

Нерест лотти відбувається взимку, зазвичай між груднем і лютим, коли температура води опускається до 1-4 °C. Самки відкладають свої ікри на кам'яне або піщане дно, часто в щілинах або порожнинах, щоб захистити їх від хижаків. Ікра вилуплюється через кілька тижнів, народжуючи личинок, які живляться зоопланктоном. Молоді лотти швидко ростуть і досягають статевої зрілості приблизно у віці 3-4 років. Їхня тривалість життя може досягати 10 років за сприятливих умов. Весна: швидкий ріст молоді → Літо: пошук їжі в глибоких водах → Осінь: міграція до нерестових зон → Зима: нерест і активність під льодом.

Лотта є в основному самітником, хоча може збиратися в невеликі зграї під час нересту. Вона не є особливо територіальною, але воліє зони, де може легко сховатися. Лотта мало чутлива до шуму та змін світла, що робить її менш обережною, ніж інші види. Вона більш активна вночі та під час періодів низької освітленості, полюючи в основному в засідці. Метеорологічні умови, такі як похмуре небо або легкий дощ, можуть стимулювати її харчову активність.

Раціон лотти варіюється залежно від її віку та сезону. Личинки харчуються в основному зоопланктоном і маленькими водними безхребетними. У міру зростання їхнє харчування розширюється, включаючи маленьких риб, раків, водних комах і іноді амфібій. Дорослі лотти є opportunistic хижаками, харчуючись всім, що доступно, включаючи мертві риби. Взимку їхня харчова активність зростає, що робить їх легшими для ловлі під час зимової риболовлі.

Лотта є бажаною мішенню для зимової риболовлі, оскільки залишається активною під льодом. В весні вона менш доступна, оскільки залишається в глибоких водах. В літку вона стає важчою для локалізації, оскільки ховається в затінених і глибоких зонах, щоб уникнути спеки. Осінь є періодом переходу, коли вона починає мігрувати до своїх нерестових зон. В зиму зимова риболовля є найбільш ефективним методом для її ловлі, особливо в похмуру погоду або вночі, коли її пошук їжі є найактивнішим.

Щоб привернути лотту, особливо в каламутній воді, вибирайте приманки яскравих або фосфоресцентних кольорів. В чистій воді більш ефективні природні кольори, що імітують риб або раків. Приманки, які виробляють вібрації, такі як коливні ложки, також можуть стимулювати інтерес лотти, особливо на темних глибинах. У похмуру погоду або вночі використовуйте світлові приманки, щоб максимізувати видимість.

Для ловлі лотти рекомендується міцна вудка завдовжки 6-7 футів з середньою до важкої потужністю та помірною дією. Ідеально підходить котушка з відкритим або закритим барабаном, здатна вмістити волосінь 10-20 фунтів, щоб витримати боротьбу на глибині. Використовуйте гачки розміру 2-4, залежно від розміру приманки. Для витримування зубів лотти та тертя об каміння можна використовувати флюорокарбоновий повідок 20 фунтів.

Лотта має слизьку шкіру, тому рекомендується використовувати рушник або рукавички для її обробки. Для повернення у воду переконайтеся, що ви відпускаєте її швидко та обережно, тримаючи за черевце, щоб уникнути травм. Для фотографії добре підтримуйте її під черевцем і уникайте тримати її занадто довго поза водою.

Природними хижаками лотти є великі риби, такі як щука та маскінонг. Хижі птахи, такі як орлан-білохвіст, також можуть нападати на молоді лотти, особливо в мілких водах.

Лотта не вважається під загрозою зникнення в Квебеку. Її популяція стабільна, але рекреаційна риболовля регулюється для забезпечення її стійкості. Важливо дотримуватися лімітів вилову та розміру, а також практикувати відпускання, коли це можливо, щоб зберегти цей унікальний вид.