Риба-годинник, або Hoplostethus mediterraneus, є бентосною species, яка в основному зустрічається в глибоких і холодних водах. Хоча вона не є типовою метою для спортивних рибалок у Квебеку, вона викликає інтерес через свій унікальний зовнішній вигляд і захоплюючу біологію. Цю рибу зазвичай ловлять траулери в відкритому морі, а не рибалки з вудками. Її розподіл у Квебеку обмежений певними зонами естуарію та затоки Святого Лаврентія, де вона живе на значних глибинах, часто понад 200 метрів. Її боєздатність помірна, і вона не пропонує такого ж виклику, як інші популярні види, такі як жовтий судак або щука. Однак для любителів морської біології її вивчення може бути не менш захоплюючим.

Риба-годинник має сплюснуте тіло з відносно великою головою щодо свого тіла. Її колір варіюється від червонуватого до коричневого, що дозволяє їй зливатися з глибокими та темними морськими середовищами. Луска товста і міцна, забезпечуючи певний захист від хижаків і важких умов великих глибин. Її плавці добре розвинені, з помітними шипами, особливо на спинному плавці. Рот відносно широкий, пристосований до її раціону, що складається в основному з дрібної риби та ракоподібних. Самці та самки схожі за зовнішнім виглядом, але самки, як правило, трохи більші, особливо під час нересту. Молоді особини світліші за дорослих і можуть мати плями, які зникають з віком.

У Квебеку риба-годинник в основному присутня в глибоких водах естуарію та затоки Святого Лаврентія. Вона віддає перевагу зонам, де глибина часто перевищує 200 метрів, що робить її важкодоступною для рекреаційного рибальства. Через своє глибоке середовище проживання вона менш поширена, ніж інші прибережні види, і зазвичай не є метою для спортивних рибалок. Однак її можуть випадково впіймати траулери, що працюють у цих зонах. Її світовий розподіл також включає Північний Східний Атлантик, Середземне море та деякі частини Тихого океану.

Риба-годинник є типовим представником глибоких вод, зазвичай живе на глибинах від 200 до 800 метрів. Вона віддає перевагу морським дну, що складається з каміння або мулу, де може ховатися від хижаків і знаходити свою здобич. Ідеальні температури для цього виду коливаються між 8 і 12 °C, що відповідає умовам, які зустрічаються на глибинах естуарію та затоки Святого Лаврентія. Рибалки, які прагнуть спостерігати або ловити цей вид, повинні зосередитися на зонах відкритого моря, далеко за межами прибережних вод.

Життєвий цикл риби-годинника починається з ікрометання, зазвичай на значних глибинах, щоб уникнути хижаків. Ікра вилуплюється в личинок, які є планктонними, дрейфуючи з течією, поки не досягнуть достатнього розміру, щоб осісти на морському дні. Ріст повільний, і молоді риби-годинники потребують кілька років, щоб досягти статевої зрілості, зазвичай близько 4-5 років. Після досягнення зрілості дорослі продовжують повільно рости і можуть жити до 20 років. Весна → Нерест → Літо → Ріст личинок → Осінь → Осідання на дні → Зима → Повільний ріст

Риба-годинник є досить самотньою species, хоча іноді її можна знайти в невеликих групах, особливо під час нересту. Вона не є особливо територіальною, але захищає свій найближчий простір від чужинців. Чутлива до змін тиску, вона мало реагує на звуки на поверхні або зміни світла, звикнувши до темряви глибин. Умови погоди на поверхні мають мало прямого впливу на її поведінку, хоча можуть впливати на течії та доступність їжі.

Риба-годинник живиться в основному дрібною рибою, ракоподібними та іноді головоногими. Молоді особини в основному харчуються зоопланктоном і дрібними безхребетними, тоді як дорослі віддають перевагу більшій здобичі. Взимку, коли доступність їжі може зменшуватися, риба-годинник здатна знижувати свій метаболізм, щоб адаптуватися до більш важких умов. Її раціон мало змінюється протягом сезонів, але вона може коригувати свої звички полювання залежно від наявності здобичі.

Ловля риби-годинника більше є питанням наукових досліджень або випадкової ловлі траулерами, ніж спортивного рибальства. Навесні період нересту може зробити риб активнішими, хоча їхня глибина проживання залишається викликом. Влітку та восени їхня харчова активність відносно стабільна, але вони зазвичай залишаються на недоступних глибинах для риболовлі з вудкою. Взимку їхній метаболізм сповільнюється, і вони стають менш активними. Умови погоди на поверхні, такі як атмосферний тиск або вітер, не впливають безпосередньо на цих риб, які живуть у глибинах.

Оскільки риба-годинник рідко є метою для рибалок з вудками, вибір приманок і кольорів менш актуальний. Однак для наукових досліджень або випадкових уловів можуть використовуватися приманки червонуватого або коричневого кольору, щоб імітувати природну здобич цього виду. Приманки повинні бути розроблені для досягнення значних глибин, а їхній рух повинен бути повільним, щоб імітувати звичайну здобич риби-годинника.

Для дна ловлі потрібне міцне комерційне обладнання. Це включає сталеві кабелі, потужні лебідки та сітки, розроблені для витримування тиску великих глибин. Для рідкісних випадків, коли риба-годинник може бути спіймана на вудку, буде потрібна важка морська вудка з волосінню більше 50 фунтів, щоб досягти і витягнути рибу з глибин.

Через глибину, на якій вона живе, риба-годинник зазвичай не підлягає маніпуляції з боку рекреаційних рибалок. Для дослідників або комерційних рибалок важливо обережно маніпулювати рибою, щоб уникнути пошкодження внутрішніх органів, викликаного змінами тиску. Повернення у воду рідко практикується, оскільки риби, спіймані на таких глибинах, часто зазнають баротравм.

У великих глибинах риба-годинник має небагато природних хижаків через своє середовище проживання та товсті луски. Однак вона може бути під загрозою з боку деяких видів глибоководних акул і більших риб, таких як гренадер. Морські птахи не становлять безпосередньої загрози через глибину, на якій вона живе.

Статус охорони риби-годинника не вважається тривожним на світовому рівні, хоча вона чутлива до тиску комерційного рибальства. У Квебеку немає специфічної регуляції для цього виду, але практики сталого рибальства заохочуються, щоб уникнути надмірної експлуатації популяцій глибоких вод.